АНЕКДОТ
Анекдот з життя математиків. Довгий. Про комбінаторику анекдот, наука така, перестановки там всякі, поєднання та інша нісенітниця.
Приходять до професора два студенти іспит здавати. З комбінаторики. У ті ще часи. Додому прийшли до професора. Ось, здавали, здавали, за картами засиділися, за кістьми гральними, стемніло. А у той час і студенти, і професори були бідні, додому їх не відправиш, довелося спати укладати у професорській трикімнатній квартирі. У одній кімнаті - два студенти, у іншій - професор з дружиною, у третій - професорська донька. Все як слід, сплять. Прокидається студент, думає, а якого біса, я з цим йолопом лежу, піду професорську доньку відвідаю. Зирк в одну кімнату - дві голови з-під ковдри стирчать, ну то професор з дружиною, глядь до іншої - одна голова. Донька! Шусть до неї під ковдру, сплять. Не спиться і професору. Встає серед ночі, дай, думає, до доньки переляжу, мало що від цих бовдурів чекати. Шусть до однієї кімнати, дві голови, - ага, студенти, глядь до іншої - одна, точно - донька. Стрибок - спить. Ось, тут і другий студент прокинувся, і, як ви вже здогадалися, відправився по стопах першого, на пошуки професорської доньки. Ранок. Прокидається професор. Один. У кімнаті студентів. Хм ... Заглядає в одну кімнату - там студент з донькою, в іншу - студент з дружиною. Чеше ріпу: - Скільки років викладаю комбінаторику, але, курва таких перестановок ще не бачив!
|