Розповіді - Рейтинг

РОЗПОВІДЬ: Україна - це святилище незворушних мудреців. Наш головний релігійний ритуал - наполегливе очікування безкоштовного дива. Кажуть, що під лежачий камінь вода не тече. Українці з цим не згодні. Ми триста років сиділи в центрі Європи і чекали «самостійності». Господь не витримав цього знущання і здійснив диво. Вдоволені результативністю своєї релігії, ми чекаємо інших чудес. Наприклад, процвітання і благополуччя. При цьому нас не лякає час і швидкоплинність життя. Ми поводимося мов безсмертні люди, яким не падає на голову цеглина, а лише мішки з твердою валютою.

Українці - це нація, цілком позбавлена комплексу неповноцінності. Зі всіх видів очікування ми обрали найдосконалішу філософську форму. Як особи з усталеним уявленням про світ, ми вганяємо навколишнє життя у зрозумілі нам алгоритми розвитку. Все «знаючи», ми перебуваємо в постійному очікуванні, використовуючи наперед заготовлені ярлики. Черговий парламент для нас - ніщо. Черговий прем’єр для нас - ніхто. Флот - це те, що ділиться саме по собі. Гривня - це рубль. Свиня - це сусід. А сало - це продукт.

Активні ділові люди в наших очах виглядають як стурбовані меркантильні дурні, позбавлені традиційної українській духовності. А з іншого боку, вони підтверджують очікувані нами дива. Не рухаючись з місця і не докладаючи жодних зусиль, ми спостерігаємо за змінами навколо: нашестям іномарок, будівництвом нових крамниць, появою дивовижних товарів. Ми дивимося на все це, як на закономірний наслідок своїх очікувань. Теоретично у нас є все. Головне - дочекатися цього. Непорушність тихого українського раю очевидна. Турки з москалями приходять і проходять, а дівчата з віночками і дідусь з бандурою - вічні.

Свою головну релігійну пісню ми зробили державним гімном. «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці», - тобто самі по собі... «Запануєм i ми, браття, у своїй стоpонцi», - тобто коли-небудь, зараз нам не до цього. «Ще на нашій Україні доленька доспіє», - іншими словами, ситий українець незрілими плодами харчуватися не звик. Для нас доля - це не факт теперішнього часу, а те, що досі не існує. Все, що з нами відбувається, не має ніякого значення, бо в кожній українській хаті мешкають ченці, значно краще від буддійських знайомі з небаченим почуттям нірвани.

Нам дивно спостерігати за поведінкою американців, англійців, французів, росіян і так далі. Вони постійно лізуть у світову історію, щось декларують, «випендрюються», нападають на сусідів. Тобто поводяться як закомплексовані, ущербні люди. Сидячи на порозі своєї хатини, яка з краю, ми повільно жуємо галушку і не можемо збагнути, чого це німці постійно лізуть до нашого двору. Може, вони нам заздрять? Цих гансів не розбереш: то вони корову забирають, то гуманітарну допомогу тицяють. Складається враження, що увесь світ танцює перед нами на задніх лапах і намагається привернути до себе увагу. Напевне, навколишні народи не можуть здогадатися, що нам на них навіть плювати нудно.

Україна самодостатня. Це російську «птицю-тройку» постійно ганяють або на Аляску за снігом, або в Порт-Артур за мордобоєм. А нашим замріяним волам ходити нікуди і нема чого, хіба що в Крим по сіль.

Українська філософічна душа не сприймає різких нордичних думок чи вчинків. Адже очікування дива - це найскладніша внутрішня практика. Вона не дозволяє нам відволікатися на суєтне. Тільки хрущі, які «над вишнями гудуть», мають право турбувати нас вечорами. Нас безглуздо чим-небудь спокушати. Від самого початку свого існування умістивши себе в центр Всесвіту, ми живемо в іншому вимірі. Нам не потрібна мета. Ми самі є метою. Ми ні в кому не відчуваємо потреби, але в нас мають потребу всі: варяги любили у нас пожити, татари - поживитися, Петро I не міг без нас спорудити Петербург, його дочка не могла спати без нашого чоловіка. Сталінові ми допомагали охороняти табори, а Гітлерові - воювати. У нас так багато чудотворного здоров’я, що навіть Чорнобиль ми погодилися взяти на себе.

Ми запросто допомагаємо розв’язувати проблеми сусідам, оскільки своїх проблем у нас немає. Спостережливі люди це давно помітили. Російський письменник Іван Бунін був лютим хохломаном. Він невпинно повторював, що українці - це абсолютно реалізована, естетично довершена і гармонійно розвинена нація. Що нічого подібного у світі більше немає. Бунін, звісно, не помилявся.

Українці дивовижні не тільки своїм умінням чекати, а й тим, що вони самі є дивом. Як досконалі створіння, ми нічого не створюємо. Відверто виявлена геніальність скривдженого «кріпака» Тараса Шевченка - це неприємний виняток, що підтверджує правило: досконалість не має потреби у декларуванні й розвитку; вона допомагає розвиватися всьому тому, що існує за її межами. Українські священики, письменники, поети, митці, політики, полководці, режисери, актори, співаки, конструктори, вчені, винахідники, умільці вічно роз’їжджають по світу і оголошують себе росіянами, американцями, турками, поляками, французами, - ким завгодно, аби бідні, ущербні народи мали підстави пишатися собою.

Україна - батьківщина замріяних ангелів. Її безмовне очікування наповнює чудесами планету. Її не можна завоювати, поневолити або знищити. Вона не чутлива до подій. Вона поза подіями і часом. Вона не пам’ятає свій день народження і не знає свого віку. Їй нема з ким сперечатися і нема чого доводити. Вона сама собі гідний співрозмовник. - смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: Справа була пізньою весною у студентському гуртожитку.
Хлопці зняли трьох дівчат на вулиці і, як водиться, набравши пива-горілки, потягнули їх до себе у гуртожиток. Треба сказати що "потягнули" у прямому сенсі цього
слова - гуртожиток мав 9 поверхів зросту, планування у вигляді букви "П" й
неприступну бабку-вахтершу ...
Отже хлопці піднялися до себе на 4 поверх й з балкону спустили коридорну килимову доріжку - типу, чіпляйтеся, дівки по черзі, будемо втягувати наверх! Першу втягнули. Другу ... залишилася третя, остання. А у хлопців сили вже закінчується і ця що залишилася дівка була трохи повна. Тягнуть - потягнуть ... До третього поверху ледве-ледве доїхали.
Дівчина висить мовчки, як мішок з лайном, думає "аби не кинули, треба було першою підніматися". А на балконі навпроти кілька старшокурсників від нічого робити
спостерігають за всім, що відбувається. І тут один з них не витримав й крикнув: "Да
киньте ви її на до біса! ВСЕ ОДНО НЕ ДАСТЬ НІКОМУ!...
Ескалатор "зрадницьки загальмував після цих слів ... Дівка секунд
п'ять повисіла й як закричить: "ДАМ! ДАМ! ВСІМ ДАМ! ". Кажуть у ту ніч п'янка була грандіозна!
- смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: По довгій, дикій, стомлюючій дорозі йшов чоловік та пес.
Ішов він собі йшов, втомився, пес теж втомився. Раптом перед ним - оазис!
Прекрасні ворота, за огорожею - музика, квіти, дзюркіт струмка,
словом, відпочинок.
- Що це таке? - запитав мандрівник у охоронця.
- Це рай, ти вже вмер, і тепер можеш увійти й відпочити
по-справжньому.
- А є там вода?
- Скільки завгодно: чисті фонтани, прохолодні басейни...
- А поїсти дадуть?
- Усе, що захочеш.
- Але із мною пес.
- Шкодую, сер, із собаками не можна. Його прийдеться залишити тут.
І мандрівник пішов повз.. Через якийсь час дорога привела його
на ферму. У воріт теж сидів охоронець.
- Я хочу пити, - попросив мандрівник.
- Заходь, у дворі є колодязь.
- А мій пес?
- Біля колодязя побачиш поїлку.
- А поїсти?
- Можу почастувати тебе вечерею.
- А собаці?
- Найдеться кісточка.
- А що це за місце?
- Це рай.
- Як так? Охоронець у палацу неподалік сказав мені, що рай - там.
- Бреше він усе. Там пекло.
- Як же ви, у раю, це терпите?
- Це нам дуже корисно. До раю доходять тільки ті, хто не кидає
своїх друзів.
- смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: Є три стадії хоробрості чоловіка!

1 стадія:
Чоловік приходить пізно з роботи, дружина з мітлою у дверей стоїть.
Він: "Ти підмітаєш або кудись ще полетиш?"

2 стадія:
Чоловік приходить із роботи о першій годині попівночі, дружина лежить у ліжку й
робить вигляд, що спить.
Чоловік бере стілець і ставить його перед "сплячою" дружиною, сідає й спостерігає.
Дружина не витримує й запитує: "Що ти робиш?"
Він: "Коли почнеться концерт, хочу сидіти в першому ряді!"

3 стадія:
Чоловік приходить із роботи ранком, веселий, увесь у помаді й жіночих парфумах.
Дружина на кухні, поснідала, зла, повернулася до нього спиною.
Чоловік підходить до неї сзаду, шлепає її по дупі та говорить:
"Ти наступна!!" - смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: Притча. Лежати на цвяху.

Одного разу чоловік йшов повз якийсь будинок і побачив бабусю в
кріслі-гойдалці, поруч із нею гойдався в кріслі дідок, що читає газету, а між ними на ґанку лежав собака й скиглив, начебто від болю.
Проходячи повз чоловік про себе здивувався, чому ж скиглить собака.
Наступного дня він знову йшов повз цей будинок. Він побачив стару пару в кріслах-гойдалках і собаку, що лежить між ними, й так же само скиглить. Здивований чоловік пообіцяв собі, що, якщо й завтра собака буде скиглити, він запитає про неї в старої пари. На третій день на своє лихо він побачив ту ж сцену: бабуся гойдалася в кріслі, дідок читав газету, а собака на своєму місці жалібно скиглила. Він
більше не міг цього витримати.
- Вибачте, пані, - звернувся він до бабусі, - що трапилося з вашою собакою?
- З нею? - перепитала вона. - Вона лежить на цвяху.
Збентежений її відповіддю чоловік запитав:
- Якщо вона лежить на цвяху і їй боляче, чому вона просто не встане?
Бабуся посміхнулася й сказала привітним, ласкавим голосом:
- Розумієте, пане, їй боляче настільки, щоб скиглити, але не настільки, щоб зрушитися з місця.
- смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: ДІЛОВА ПРОПОЗИЦІЯ


Джонні дуже хотів одну дівчину у своєму офісі, але вона належала
іншому ...

Якось йому стало так нестерпно, що він підійшов до неї і сказав: "Я
дам тобі 1000 доларів, якщо ти мені даси ", але дівчина відповіла
"НІ".

Джонні сказав: "Та я швидко - я кину гроші на підлогу, ти нагнешся
підібрати, а як піднімеш - я вже скінчу ".
Дівчина задумалася на секунду, і відповіла, що повинна
проконсультуватися з бойфрендом. Вона зателефонувала і розповіла тому усе.

Бойфренд відповів: "Проси 2000, і піднімай гроші дуже швидко, так щоб
він навіть не встиг спустити штани ".
Дівчина погодилася, і дала свою згоду Джоні.

Минуло півгодини, бойфренд чекає, а дівчина все не дзвонить ...

Нарешті через 45 хвилин бойфренд подзвонив сам і запитав, що сталося.

Дівчина відповіла: "Цей покидьок розплатився монетами."

МОРАЛЬ: Завжди розглядайте ділову пропозицію досконально,
до того, як ви її приймете і вас нагнуть! - смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: З котом спати краще, ніж з дружиною, тому що:
- Кіт ніколи не запитає, де ти шлявся до чотирьох ранку;
- Кіт ніколи не обуриться: "Чому від тебе несе перегаром?!";
- Кіт ніколи не бурчить: "Ти мене зовсім задавив ...";
- Кіт ніколи не перетягує ковдру на себе;
- Кіт ніколи не ниє вранці: "Ти своїм хропінням не давав мені заснути всю ніч";
- Кіт ніколи не скаже: "Ти б хоч помився перед сном або дезодорантом побризкався чи що, від тебе тхне як від козла";
- Кіт ніколи не ниє: "Ти вдихаєш усе моє повітря";
- Кіт ніколи не проти піти з тобою на кухню пожерти і навіть дуже "за";
- Коту якось усе одно, що від тебе тхне тютюном;
- Кіт не крикне: "Тварюка!", Коли ти у напівдрімоті зіпсував повітря;
- Кіт ніколи не вимагає: "Вимкни ж ти, нарешті, свій безглуздий канал" Євроспорт "!";
- Кіт ніколи не каже про себе у множині: "Якщо в тебе безсоння, дай іншим людям поспати!";
- Коли намагаєшся обійняти кота, він ніколи не скаже: "Ой, ну от тільки не сьогодні!";
- З котом не можна займатися сексом, і це єдиний його недолік, який за його переваги йому можна пробачити. - смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: Жив був принц. Багатий, розумний, але дуже негарний, та такий, що ніхто за нього заміж не йшов.
І жила в тому царстві дівчина, гарна, що очей не відвести. Але страшенно дурна, така, що заміж ніхто не брав.
І ось принц вирішив з нею одружитися, подумавши:
"Мого розуму вистачить на нас двох так само як і її краси. Зате діти зростуть розумні і гарні, перейнявши у батька з матір'ю".
Вони одружилися - і народилось у них три сини і три дочки ... всі тупі як мама і потворні як тато. - смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: З рубрики корисні поради: якщо ви хочете лягти спати, а на вашому місці вже спить кіт, потрібно піти на кухню, включити світло і грюкнути дверцятами холодильника.
Коти - допитливі істоти, особливо щодо халявного їдла. Тому кіт неодмінно піде слідом за вами подивитися - що там смачненького можна випросити.
Коли він прийде на кухню, потрібно швидко добігти до вимикача, вимкнути світло і одразу бігом у спальню. У кота лапи короткі і їх чотири. Поки він біжить раз-два-три-чотири - ви вже раз-два-раз-два - і зайняли місце у ліжку! Потрібно потренуватися вдень щоб у темряві на бігу не звалити крісло по дорозі з кухні у спальню.
Завтра буде порада - як відвадити кота ходити по вас, коли ви спите ...
- смішна розповідь