РОЗПОВІДЬ: ГОЛОВА
Якщо медик цинічний у зв’язку з професією, то першокурсник - ще й з огляду на вік. Шик першокурсника не просто поснідати у анатомічній лабораторії, але бажано спершись на випотрошений труп. Так встановлюються нормальні робочі відносини з тлінним людським тілом. А вже санітарити у морзі - законний студентський підробіток. Своя бравада у кожній справі. Правила вищого вже тону, аристократичного, рекомендують студенту мати вдома череп. Ні не муляж, а справжній; атрибут священного та стародавнього ремесла медицини. Як наочний посібник він корисний, щоб вчити кістки черепа, яких числом - непосвячені й не підозрюють - сто двадцять сім. Одночасно він є вишуканою прикрасою інтер'єру та гарним як підсвічник, попільничка, прес-пап'є й чаша для вина на п'янках при залицянні до дівчат. Річ у господарстві цінна. Він ще й грошей коштує немалих. Студент та гроші - речі сумісні рідко й ненадовго. І наш студент вирішив обзавестися такою необхідною річчю просто й безкоштовно.
Наш студент підробляв у анатомічному театрі. Анатомічний театр відрізняється від звичайного театру тим, що померлі від нудьги у другому розважають відвідувачів у першому. У чані з формаліном, де плавали роками препарати, наш студент надибав відповідну безгоспну голову й у зручний момент її вивудив. Він акуратно запакував голову у поліетиленову торбу, обернув газетами й уклав у мішечок. Та нишком виніс. Через місто у годину пік подорож з головою давала своєрідні відчуття. У трамваї просили: та підійміть ви свою сітку, на вулиці цікавилися: молодий чоловіче, не підкажете, де ви купили капусту; тощо. Він знімав кімнату у комуналці, у гуртожитку місця не дісталося. І дочекавшись ввечері, коли сусіди перестали на кухні швендяти, він приступив до процесу. Налив у каструлю води, сипанув щедро солі, щоб тканини краще відшаровувалися, занурив напівфабрикат й поставив на плиту, на свій пальник. Довів до кипіння, зсунув кришку (можна записувати рецепт до книги про смачну та здорову їжу), помилувався, та пішов до себе. Ліг на диван й став читати анатомію, готуватися до заліку. З великим задоволенням повторює по атласу кістки черепа.
Тим часом виповзає по нічних справах сусідка зі слабким сечовим міхуром. Сусідка - вона цікава згідно своєї комунальної сутності. Особливо невгамовна вона до студента. А кого він до себе водить? А з ким він спить? А скільки у нього грошей? А що він купує? А чого це він раптом варить, посеред ночі, та у такій великій каструлі? Він зроду, голодранець, крім чайника нічого не кип'ятив, по їдальнях вештається. Оглядається вона, піднімає кришку та сує ніс до каструлі. І тихо сповзає між плитою й столом. Непритомність. Нюхнула супчику. Несподіване меню. Тут і сусід вилазить, попити хоче, перебрав у день. Бачить він сусідку що лежить, бачить киплячу каструлю, парок дивакуватий розноситься. Що таке? Гукає сусідку, дивиться у каструлю ... А на нього звідти дивиться людська голова. Смикається він з диким криком, скидає каструлю, шпарить себе окропом, кричить нестерпно, а каструля гримить по підлозі, й голова недоварена котиться. На цей несамовитий крик ляскають усі двері - вискакують сусіди. І що вони бачать:
Сусід скаче, як недорізаний півень, і волає, як навіженний. Сусідка лежить поміж плитою та столом догори задом, так, що видно тільки ноги й чималий зад, а верхню частину тіла за ними не видно, заховано. А на підлозі у калюжі валяється спотворена, страшна голова. І усі з жахом розуміють , що це сусідки голова. Тут у просторі гуде удар похоронного дзвону, й потойбічний голос сповіщає: - Це моя голова! ..
Тут вже в іншої сусідки сталося мимовільне сечовипускання. Інші посиніли та повітря хапають. А це студент, солодко приспаний анатомією, прокинувся від кухонного ґвалту, у паніці чуючи серцем недобре теж вилетів, у темряві коридору вдарився головою з розгону у мідний таз для варення, який висів на стіні чекаючи наступного літа, та у резонанс прокричав згадану вище фразу не своїм від болю голосом, іскри гасив, які з очей посипалися. Хапає студент голову, дмухаючи на пальці кидає її до каструлі, повертає на плиту, матюкає з серцем чесну дурну компанію. Сусіду спускає штани і заливає опіки рослинним маслом й одеколоном, залишками одеколону сусідці натирає віскі й шльопає по щоках, вона відкриває очі і відстрибує від нього, людожера, зі страху за людей ховається. Студент молить та пояснює. Сусіди жадають кари. Телефонують до швидкої - через одного погано з серцем. Ошпареному особливо погано на півметра нижче серця. Непритомна заїкається. Заїкається, але до міліції телефонує: а ну нехай розберуться, чия голова!
... Зазвичай реакції медицини та міліції збігаються, але тут розійшлися рішуче. Ескулапи валялися від захоплення й захлинаючись згадували студентські розваги; міліція ж розлютилася й приступила до допиту з пристрастю та навіть застосуванням фізичного впливу: дав старшина анатому у вухо, щоб поводився тихіше й виглядав більш винним.
Насилу втримався він в інституті, виправдовуючись безмірною любов'ю до медицини й повагою до усіх її давніх традицій. Голова повернулася до анатомічного театру, студента же з роботи в анатомічці вигнали, зрозуміло, з тріском, ще й зі стипендії зняли на весь наступний семестр.
До речі, залік з анатомії він з першого разу завалив. Телепень.
- смішна розповідь
