АНЕКДОТ
Стоять три старих єврея на кладовищі після похорону. Настрій сумний, думки все більше про вічне ... Один каже: - Ні, ви як хочете, а я б хотів лежати поруч з Розою. Ви подивіться, яка оградка : тут на листочках, дарма що чавунних, кожну жилочку видно ! Ні, я хотів би лежати поруч з Розою . Всі цокають язиками та й замислено кивають головами. другий: - Ну а я, ви як хочете, а я хотів би лежати поруч з Сарою. Ви подивіться, який багатий камінь, він же прямо дихає. Ні, я б лежав поруч з Сарою ! І знову всі цокають язиками та кивають головами. третій: - Ви як хочете, а я б лежав поруч з Цилею ... Решта дружно і в крайньому здивуванні : - Але ж вона жива ! Третій, переможно здійнявши перст до неба : - О тож!
|