АНЕКДОТ
Друга світова війна. Концтабір в Німеччині. Ведуть на розстріл англійця, француза і українця. І тут німецький солдат каже: - Маєте хлопці право на останнє передсмертне бажання. Англієць: - Мені б ше перед смертю пляшечку віскі. Принесли йому віскі. Француз: - А я б шампанського випив. Принесли шампанське. Українець каже: - Я хочу, щоби мене наостанок чоботом копнули в дупу. Німці посміялися. Але бажання є бажання, треба виконувати. Один розбігається і зі всієї сили дає підсрачника. Українець аж підскакує, вириває в якогось солдата автомат, другого б’є прикладом по голові, в третього випускає автоматну чергу, бере з собою англійця і француза, перескакує з ними через колючий дріт, біжить в ліс, там на пеньочку присідає. Ті двоє питають: - Слухай, а ти не міг то скорше зробити, а то б нас розстріляли. - А в нас українців завжди так, поки хтось в дупу не копне, то ніц робити не будемо.
|