Розповіді - Рейтинг

РОЗПОВІДЬ: Федеріко Фелліні уклав з Тоніно Гуерра парі, що той не придумає повноцінного фільму довжиною лише 10 секунд.
На наступний день великий сценарист приніс таку замальовку: Жінка дивиться телевізор. На екрані - трансляція старту ракети. Йде зворотний відлік: 10 ... 9 ... 8 ... Ми бачимо її обличчя, на якому відбивається яскраві переживання.
На останніх секундах вона бере телефон, набирає номер, 7 ... 6 ... 5 ... 4 ... 3 ... 2 ... 1 і зі стартом ракети вимовляє в трубку: "Приїжджай, він полетів!" - смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: Жила-була курка. І вирішила вона вступити в мафію. Пішла курка до найголовнішого мафіозі, до суворого дона, і каже:
"Хочу в мафію!" А дон їй відповідає: "Немає ніякої мафії". Тоді курка пішла до радника дона, консільєрі, і попросила прийняти її в мафію, але консільєрі відповів курці: "Немає ніякої мафії".
Тоді курка пішла до капітана мафії і попросилася до нього солдатом, але капітан сказав курці: "Немає ніякої мафії".
Курка засумувала і побрела до себе у курник. А там до неї прибігли кури - подружки і засипали її запитаннями. На всі питання курка відповідала: "Немає ніякої мафії" ... І тоді всі кури зрозуміли, що її прийняли. І стали її боятися. - смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: Україна - це святилище незворушних мудреців. Наш головний релігійний ритуал - наполегливе очікування безкоштовного дива. Кажуть, що під лежачий камінь вода не тече. Українці з цим не згодні. Ми триста років сиділи в центрі Європи і чекали «самостійності». Господь не витримав цього знущання і здійснив диво. Вдоволені результативністю своєї релігії, ми чекаємо інших чудес. Наприклад, процвітання і благополуччя. При цьому нас не лякає час і швидкоплинність життя. Ми поводимося мов безсмертні люди, яким не падає на голову цеглина, а лише мішки з твердою валютою.

Українці - це нація, цілком позбавлена комплексу неповноцінності. Зі всіх видів очікування ми обрали найдосконалішу філософську форму. Як особи з усталеним уявленням про світ, ми вганяємо навколишнє життя у зрозумілі нам алгоритми розвитку. Все «знаючи», ми перебуваємо в постійному очікуванні, використовуючи наперед заготовлені ярлики. Черговий парламент для нас - ніщо. Черговий прем’єр для нас - ніхто. Флот - це те, що ділиться саме по собі. Гривня - це рубль. Свиня - це сусід. А сало - це продукт.

Активні ділові люди в наших очах виглядають як стурбовані меркантильні дурні, позбавлені традиційної українській духовності. А з іншого боку, вони підтверджують очікувані нами дива. Не рухаючись з місця і не докладаючи жодних зусиль, ми спостерігаємо за змінами навколо: нашестям іномарок, будівництвом нових крамниць, появою дивовижних товарів. Ми дивимося на все це, як на закономірний наслідок своїх очікувань. Теоретично у нас є все. Головне - дочекатися цього. Непорушність тихого українського раю очевидна. Турки з москалями приходять і проходять, а дівчата з віночками і дідусь з бандурою - вічні.

Свою головну релігійну пісню ми зробили державним гімном. «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці», - тобто самі по собі... «Запануєм i ми, браття, у своїй стоpонцi», - тобто коли-небудь, зараз нам не до цього. «Ще на нашій Україні доленька доспіє», - іншими словами, ситий українець незрілими плодами харчуватися не звик. Для нас доля - це не факт теперішнього часу, а те, що досі не існує. Все, що з нами відбувається, не має ніякого значення, бо в кожній українській хаті мешкають ченці, значно краще від буддійських знайомі з небаченим почуттям нірвани.

Нам дивно спостерігати за поведінкою американців, англійців, французів, росіян і так далі. Вони постійно лізуть у світову історію, щось декларують, «випендрюються», нападають на сусідів. Тобто поводяться як закомплексовані, ущербні люди. Сидячи на порозі своєї хатини, яка з краю, ми повільно жуємо галушку і не можемо збагнути, чого це німці постійно лізуть до нашого двору. Може, вони нам заздрять? Цих гансів не розбереш: то вони корову забирають, то гуманітарну допомогу тицяють. Складається враження, що увесь світ танцює перед нами на задніх лапах і намагається привернути до себе увагу. Напевне, навколишні народи не можуть здогадатися, що нам на них навіть плювати нудно.

Україна самодостатня. Це російську «птицю-тройку» постійно ганяють або на Аляску за снігом, або в Порт-Артур за мордобоєм. А нашим замріяним волам ходити нікуди і нема чого, хіба що в Крим по сіль.

Українська філософічна душа не сприймає різких нордичних думок чи вчинків. Адже очікування дива - це найскладніша внутрішня практика. Вона не дозволяє нам відволікатися на суєтне. Тільки хрущі, які «над вишнями гудуть», мають право турбувати нас вечорами. Нас безглуздо чим-небудь спокушати. Від самого початку свого існування умістивши себе в центр Всесвіту, ми живемо в іншому вимірі. Нам не потрібна мета. Ми самі є метою. Ми ні в кому не відчуваємо потреби, але в нас мають потребу всі: варяги любили у нас пожити, татари - поживитися, Петро I не міг без нас спорудити Петербург, його дочка не могла спати без нашого чоловіка. Сталінові ми допомагали охороняти табори, а Гітлерові - воювати. У нас так багато чудотворного здоров’я, що навіть Чорнобиль ми погодилися взяти на себе.

Ми запросто допомагаємо розв’язувати проблеми сусідам, оскільки своїх проблем у нас немає. Спостережливі люди це давно помітили. Російський письменник Іван Бунін був лютим хохломаном. Він невпинно повторював, що українці - це абсолютно реалізована, естетично довершена і гармонійно розвинена нація. Що нічого подібного у світі більше немає. Бунін, звісно, не помилявся.

Українці дивовижні не тільки своїм умінням чекати, а й тим, що вони самі є дивом. Як досконалі створіння, ми нічого не створюємо. Відверто виявлена геніальність скривдженого «кріпака» Тараса Шевченка - це неприємний виняток, що підтверджує правило: досконалість не має потреби у декларуванні й розвитку; вона допомагає розвиватися всьому тому, що існує за її межами. Українські священики, письменники, поети, митці, політики, полководці, режисери, актори, співаки, конструктори, вчені, винахідники, умільці вічно роз’їжджають по світу і оголошують себе росіянами, американцями, турками, поляками, французами, - ким завгодно, аби бідні, ущербні народи мали підстави пишатися собою.

Україна - батьківщина замріяних ангелів. Її безмовне очікування наповнює чудесами планету. Її не можна завоювати, поневолити або знищити. Вона не чутлива до подій. Вона поза подіями і часом. Вона не пам’ятає свій день народження і не знає свого віку. Їй нема з ким сперечатися і нема чого доводити. Вона сама собі гідний співрозмовник. - смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: Молодий єврей прийшов до відомого нью-йоркському рабину і заявив, що хоче вивчити Талмуд.
- Ти знаєш арамейську? - Запитав рабин.
- Ні.
- А іврит?
- Ні.
- А Тору у дитинстві вчив?
- Ні, ребе. Але ви не хвилюйтеся. Я закінчив філософський факультет Берклі і щойно захистив дисертацію за логікою у філософії Сократа. А тепер, щоб заповнити білі плями у моїх знаннях, я хочу трохи повчити Талмуд.
- Ти не готовий вчити Талмуд. Це найглибша книга з усіх, написаних людьми. Але якщо ти наполягаєш, я влаштую тобі тест на логіку: впораєшся - буду тебе вчити.
Парубок погодився, і рабин продовжив:
- Двоє людей спускаються по димоходу. Один вилазить з чистим обличчям, інший - з брудним. Хто з них піде вмиватися?
У молодого філософа очі на лоб полізли:
- Це тест на логіку?!
Рабин кивнув.
- Ну, звичайно, той, у кого брудне обличчя!
- Невірно. Подумай логічно: той, у кого брудне обличчя, подивиться на того, у кого обличчя чисте, і вирішить, що його обличчя теж чисте. А той, у кого обличчя чисте, подивиться на того, у кого обличчя брудне, вирішить, що сам теж забруднився, і піде вмиватися.
- Хитро придумано! А ну, ребе, дайте мені ще один тест!
- Добре, юнак. Двоє людей спускаються по димоходу. Один вилазить з чистим обличчям, інший - з брудним. Хто з них піде вмиватися?
- Але ми вже з'ясували - той, у кого обличчя чисте!
- Неправильно. Обидва підуть вмиватися. Подумай логічно: той, у кого чисте обличчя, подивиться на того, у кого обличчя брудне, і вирішить, що його обличчя теж брудне. А той, у кого обличчя брудне, побачить, що другий пішов вмиватися, зрозуміє, що в нього брудне обличчя, і теж піде вмиватися.
- Я про це не подумав! Вражаюче - я допустив логічну помилку! Ребе, давайте ще один тест!
- Гаразд. Двоє людей спускаються по димоходу. Один вилазить з чистим обличчям, інший - з брудним. Хто з них піде вмиватися?
- Ну: обидва підуть вмиватися.
- Неправильно. Вмиватися не піде жоден з них. Подумай логічно: той, у кого обличчя брудне, подивиться на того, у кого обличчя чисте, і не піде вмиватися. А той, у кого обличчя чисте, побачить, що той, у кого обличчя брудне, не йде вмиватися, зрозуміє, що його обличчя чисте, і теж не піде вмиватися.
Парубок прийшов у відчаї:
- Ну повірте, я зможу вчити Талмуд! Запитаєте що-небудь інше!
- Гаразд. Двоє людей спускаються по димоходу ...
- О Господи! Жоден з них не піде вмиватися!
- Неправильно. Тепер ти переконався, що знання логіки Сократа недостатньо, щоб вчити Талмуд? Скажи мені, як може бути таке, щоб дві людини спускалися по одній і тій же трубі, і один з них забруднив обличчя, а інший - ні?! Невже ти не розумієш? Все це питання - нісенітниця, і якщо ти витратиш життя, відповідаючи на безглузді питання, то всі твої відповіді теж будуть позбавлені сенсу!
- смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: Ти зустрічаєшся з дівчиною, у вас все вже досить серйозно, ти даруєш їй різні подарунки. Черговий - ланцюжок з підвіскою "дельфінчик". Пішли ви влітку на озеро купатися. Дівчина пірнула, випірнаючи - зачепилася ланцюжком за корч, стала захлинатися, тонути ... Ти героїчно кидаєшся у воду, рятуєш її!
Ви одружилися. Минуло 10 років. Вона готує сніданок, ти дивишся новини по телевізору. Там розповідають про обміліла озері. На дні озера біля висохлої корчі знайшли людський скелет. Єдина прикмета - ланцюжок з підвіскою "дельфінчик" - смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: Як можна весело провести час у кабінці громадського туалету:
1. Просуньте руку під перегородку і попросіть сусіда позичити вам маркер.
2. Скажіть: "От курва, Я так і знав, що не варто їсти це лайно."
3. Радійте й голосно хлопайте у долоні щоразу, коли хто-небудь порушить тишу звуком потреб.
4. Скажіть: "Ммммм, ніколи раніше не бачив цього кольору."
5. Впустить камінь і скажіть: "От дідько!! Моє скляне око!"
6. Скажіть: "Якого біса, вода холодна."
7. Мукайте і голосно тужтесь приблизно 30 секунд, потім киньте до унітазу з висоти маленьку диню й розслаблено зітхніть. Підстрибніть сантиметрів на двадцять. Зітхніть з полегшенням.
8. Скажіть: "Ну і як це сюди потрапило?"
9. Скажіть: "Гумус. Нагадує мені гумус."
10. Наповніть велику пляшку грейпфрутовим соком і бризкайте ним з-під перегородки в кабінки сусідів з лементами: "Агов, маля! Тихіше!"
11. Скажіть: "Цікаво ... більше спливло, ніж потонуло."
12. Візьміть невеликий тюбик з гірчицею, вичавте небагато на шматок туалетного паперу й опустіть під перегородку до сусіда. Потім скажіть: "Упс, ви не могли б кинути це назад?"
13. Скажіть: "Ну давай же приятелю! Тільки не засинай!!"
14. Скажіть: "Ну ні чого собі, це схоже на личинку хробака."
15. Скажіть: "Дідько, я так і знав, що злив занадто вузький. І що я тепер буду робити?"
16. Перед тим, як відірвати шматок туалетного паперу, обережно покладіть під перегородку лист із написом "Новини Суспільства Анонімних Трансвеститів".
17. Просуньте під перегородку маленьке дзеркальце, направте його на сусіда і скажіть: "Шеф, а я вас бачу!"
- смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: Сидить Мухаммед на навпочіпках в Берліні і плює на землю через дірку в зубах. Раптом з'являється фея і каже:
- Я ліва соціалістична соціальна фея! Я прилетіла, щоб виконати три бажання!
- Подивися, яка у мене дірка в роті! Я хочу, щоб мені вилікували і вставили всі зуби!
Не встиг Мухаммед вимовити ці слова, як миттєво вийшов закон про безкоштовне лікування і протезування зубів для соціально незахищених біженців та іноземців, і його рот засяяв білосніжною голлівудською посмішкою.
- Я дуже сумую за своїми чотирма дружинам і п'ятнадцяти дітлахам, а також за батьками, братам і сестрам, батьками-братами-сестрами моїх дружин! Я хочу, щоб ми всі жили на розкішній віллі, і щоб грошей завжди було вдосталь!
Не встиг Мухаммед договорити, як опинився на прекрасній віллі! На столі - текст закону про возз'єднання сімей для соціально незахищених біженців та іноземців, а також банківські папери які підтверджують виплату грошової допомоги. Будинок повністю мебльований і оснащений електроприладами відповідно до закону про допомогу в придбанні меблів та побутової техніки для соціальних іноземців.
Щасливий Мухаммед просто не знає, чого б йому ще попросити, адже одне бажання ще залишилося. І він попросив:
- Хочу стати справжнім німцем. Не тільки за громадянством. Хочу бути блакитнооким блондином, і щоб мене звали Міхаель Шульц!
Не встиг він закінчити фразу, як все зникло, і він знову сидить навпочіпки і плює на землю крізь дірку в зубах.
- Що трапилося? - запитав він у феї.
- Як не соромно, пане Шульц, канючити у держави! Ви повинні дбати про себе самі! Ідіть і шукайте роботу! - смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: Один чоловік скоїв злочин. Його спіймали й привели на суд до короля. За його дії покладалася смертна кара, але король запропонував йому самому обрати свою долю: або бути повішеним, або потрапити за великі, чорні, страшні сталеві двері. Злочинець подумав і вибрав шибеницю.
Коли на шию йому накинули зашморг, він раптом сказав:
- Мені стало цікаво: що там, за тими дверима?
Король розсміявся:
- Так от, розумієш, забавна штука виходить. Я всім пропоную цей вибір, й усі вибирають шибеницю.
- А за дверима-то що? - Допитувався злочинець. - Я все одно нікому не скажу, - додав він, вказуючи на петлю.
Помовчавши, король відповів:
- Там свобода. Але люди так бояться невідомого, що віддають перевагу мотузці!
- смішна розповідь

РОЗПОВІДЬ: Одного разу до Сократа прийшов чоловік і сказав:
Ти знаєш, що каже про тебе твій друг?
Сократ відповів йому:
Перш ніж сказати мені цю новину, просить її через три сита. Перше це сито правди. Ти впевнений, що, те що ти мені зараз скажеш, є правдою?
Ну, я чув це від інших.
Ось бачиш, ти не впевнений. Друге сито, це сито добра. Ця новина обрадує мене, стане для мене приємною?
Зовсім немає.
І, нарешті, третє сито сито користі. Чи буде ця новина корисною?
Сумніваюся.
Ось бачиш ти хочеш розповісти мені новину, в якій немає правди і добра, до того ж вона марна. Навіщо її тоді розповідати? - смішна розповідь