Історія про діда, євреїв чорна смішна

Бойскаут та дідусь. (П'єса про ввічливість)
Бойскаут: Сідайте, будь ласка, на моє місце. Я ще молодий, я постою!
Дідусь: Дякую, внучку, але мені скоро виходити.
Бойскаут: У тираж?
Дідусь: Як тобі не соромно! Я тобі у дідусі годжуся!
Бойскаут: А, мені здається, я вдало пожартував. Старий, ти однією ногою у
могилі, хоч посміхнися перед інфарктом!
Дідусь: Вгамуйте його хто-небудь! Шмаркач! Я таких, як ти, на фронті ножем вбивав!
Бойскаут: Увага! Всі свідки: пан щойно зізнався, що на фронті був поліцаєм і різав єврейських дітей.
Дідусь: Панове, я не це мав на увазі ... Я не знав, що цей хам єврейської національності.
Перший пасажир: Ну, як це ви не знали?!
Що, по ньому не видно, чи що? Он який носяра з-під кашкета стирчить.
Бойскаут: Я ще й гаркавити вмію!
Другий пасажир: Бачите? Єврейський хлопчик поступився вам своїм місцем, а ви його ножем ...
Дідусь: Так я ... Я ж кажу, що невірно висловився, тому ...
Бойскаут: Тому що вчитися йому ніколи було - йому треба було нас нищіти, світ рятувати арійським порядком.
Міліціонер: Що тут відбувається, панове?
Перший пасажир: Так, ось, пане міліціонер, фашист хлопчика хотів зарізати!
Дідусь: В чому справа