Історії про студентів

Професор економіки у Техаському Технічному Університеті розповідав, що раніше ніколи не завалював студентів по одному, але одного разу завалив цілу групу. Група наполягла, що соціалізм "працює" і що ніхто при цьому не буде не бідним й не багатим. Велике вирівнювання! Професор сказав, що добре, поставимо в цьому класі експеримент на предмет соціалізму. Всі оцінки будуть усереднюватися й кожен отримає однакову оцінку, таким чином, ніхто не провалиться та ніхто не отримає "відмінно". Після першої контрольної оцінки були усереднені та всі отримали

Справа була пізньою весною у студентському гуртожитку.
Хлопці зняли трьох дівчат на вулиці і, як водиться, набравши пива-горілки, потягнули їх до себе у гуртожиток. Треба сказати що "потягнули" у прямому сенсі цього
слова - гуртожиток мав 9 поверхів зросту, планування у вигляді букви "П" й
неприступну бабку-вахтершу ...
Отже хлопці піднялися до себе на 4 поверх й з балкону спустили коридорну килимову доріжку - типу, чіпляйтеся, дівки по черзі, будемо втягувати наверх! Першу втягнули. Другу ... залишилася третя, остання. А у хлопців сили вже закінчується і ця що залишилася

ГОЛОВА
Якщо медик цинічний у зв’язку з професією, то першокурсник - ще й з огляду на вік. Шик першокурсника не просто поснідати у анатомічній лабораторії, але бажано спершись на випотрошений труп. Так встановлюються нормальні робочі відносини з тлінним людським тілом. А вже санітарити у морзі - законний студентський підробіток. Своя бравада у кожній справі. Правила вищого вже тону, аристократичного, рекомендують студенту мати вдома череп. Ні не муляж, а справжній; атрибут священного та стародавнього ремесла медицини. Як наочний посібник він корисний, щоб вчити кістки черепа, яких числом - непосвячені й не підозрюють - сто двадцять сім. Одночасно він є вишуканою прикрасою інтер'єру та гарним як підсвічник, попільничка, прес-пап'є й чаша для вина на п'янках при залицянні до дівчат. Річ у господарстві цінна. Він ще й грошей коштує немалих. Студент та гроші - речі сумісні рідко й ненадовго. І наш студент вирішив обзавестися такою необхідною річчю просто й безкоштовно.
Наш студент підробляв у анатомічному театрі. Анатомічний театр відрізняється від звичайного театру тим, що померлі від нудьги у другому розважають відвідувачів у першому. У чані з формаліном, де плавали роками препарати, наш студент надибав відповідну безгоспну голову й у зручний момент її вивудив. Він акуратно запакував голову у поліетиленову торбу, обернув газетами й уклав у мішечок. Та нишком виніс. Через місто у годину пік подорож з головою давала своєрідні відчуття. У трамваї просили: та підійміть ви свою сітку, на вулиці цікавилися: молодий чоловіче, не підкажете, де ви купили капусту; тощо. Він знімав кімнату у комуналці, у гуртожитку місця не дісталося. Дочекавшись вечора, коли сусіди перестали на кухні швендяти, він приступив до процесу. Налив у каструлю води, сипанув щедро солі, щоб тканини краще відшаровувалися, занурив напівфабрикат й поставив на плиту, на свій пальник. Довів до кипіння, зсунув кришку (можна записувати рецепт до книги про смачну та здорову їжу), помилувався, та пішов до себе. Ліг на диван й став читати анатомію, готуватися до заліку. З великим задоволенням повторює по атласу кістки черепа.
Тим часом виповзає по нічних справах сусідка зі слабким сечовим міхуром. Сусідка - вона цікава згідно своєї комунальної сутності. Особливо невгамовна вона до студента. А кого він до себе водить? А з ким він спить? А скільки у нього грошей? А що він купує? А що це він раптом варить, посеред ночі, та у такій великій каструлі? Він зроду, голодранець, крім чайника нічого не кип'ятив, по їдальнях вештається. Оглядається вона, піднімає кришку та сує ніс до каструлі. І тихо сповзає між плитою